Існує кілька методів отримання алкілполіглікозидів або сумішей алкілполіглюкозидів. Різні методи синтезу варіюються від стереотаксичних шляхів синтезу з використанням захисних груп (що робить сполуки високоселективними) до неселективних шляхів синтезу (змішування ізомерів з олігомерами).
Будь-який виробничий процес, придатний для використання в промислових масштабах, повинен відповідати кільком критеріям. Найважливіше виробляти продукцію з відповідними властивостями та економічно вигідними процесами. Існують й інші аспекти, такі як мінімізація побічних ефектів або відходів і викидів. Використана технологія повинна бути гнучкою, щоб характеристики якості та продуктивність продукту можна було адаптувати до вимог ринку.
У промисловому виробництві алкілполіглікозидів успішно застосовується процес, заснований на синтезі Фішера. Його розробка розпочалася близько 20 років тому та прискорилася протягом останнього десятиліття. Розвиток протягом цього періоду дозволив методу синтезу стати більш ефективним та, зрештою, привабливим для промислового застосування. Оптимізація працює, зокрема, при використанні довголанцюгових спиртів, таких як додеканол/тетрадеканол.
(C12-14-OH) значно покращили якість продукції та економічність процесу. Сучасне виробниче підприємство, засноване на синтезі Фішера, є втіленням технології з низьким рівнем відходів та нульовими викидами. Ще однією перевагою синтезу Фішера є те, що середній ступінь полімеризації продуктів можна контролювати в широкому діапазоні точності. Таким чином, пов'язані властивості, такі як гідрофільність/розчинність у воді, можна регулювати відповідно до вимог. Крім того, сировинна база більше не залежить від безводної глюкози.
1. Сировина для виробництва алкілполіглікозидів
1.1 Жирні спирти
Жирні спирти можна отримати з нафтохімічної сировини (синтетичні жирні спирти) або з природних, відновлюваних ресурсів, таких як жири та олії (природні жирні спирти). Суміші жирних спиртів використовуються в синтезі алкілглікозидів для створення гідрофобної частини молекули. Природні жирні спирти отримували шляхом переестерації та розділення жиру та мастил (тригліцеридів) з утворенням відповідного метилового естеру жирної кислоти, а потім гідрогенізували. Залежно від необхідної довжини алкільного ланцюга жирного спирту, основними інгредієнтами є олії та жири: кокосова або пальмоядрова олія для ряду C12-14, та таллова, пальмова або ріпакова олія для жирних спиртів C16-18.
1.2 Джерело вуглеводів
Гідрофільна частина молекули алкілполіглікозиду походить від вуглеводу.
Макромолекулярні вуглеводи та мономерні вуглеводи базуються на крохмалі
кукурудза, пшениця або картопля, і можуть бути використані як сировина для отримання алкілглікозидів. Наприклад, полімерні вуглеводи включають крохмаль або глюкозний сироп з низьким рівнем деградації, тоді як мономерні вуглеводи можуть бути будь-якою формою глюкози, такою як безводна глюкоза, моногідрат глюкози або сильно деградований глюкозний сироп.
Вибір сировини впливає не тільки на вартість сировини, але й на собівартість виробництва.
Загалом кажучи, витрати на сировину зростають у порядку крохмаль/глюкозний сироп/глюкозний моногідрат/безводна глюкоза, тоді як вимоги до обладнання для виробництва, а отже, і витрати на виробництво зменшуються в тому ж порядку (Рисунок 1).