Міжфазні властивості похідних алкілполіглікозидів.

Щоб охарактеризувати межфазні властивості похідних алкілполіглікозиду, були записані криві поверхневого натягу/концентрації та визначені критичні концентрації міцел (cmc) і значення поверхневого натягу плато вище cmc. Міжфазний натяг проти двох модельних речовин: октилдодеканолу та декану було досліджено як додаткові параметри. Значення cmc, отримані з цих кривих, показано на малюнку 8. відповідні дані для C₁₂ алкіл моноглікозид і a_{C 12/14}алкілполіглікозид включено для порівняння. Можна побачити, що алкілполіглікозидгліцеринові прості ефіри та карбонати мають вищі значення смс, ніж алкілполіглікозиди з порівнянною довжиною ланцюга, тоді як значення смс монобутилових ефірів дещо нижчі, ніж значення алкілполіглікозидів.

Вимірювання міжфазного натягу проводили за допомогою тензіометра з обертовою краплею Kri.iss. Для моделювання практичних умов вимірювання проводили в жорсткій воді (270 ppm Ca :Mg= 5:ll при концентрації поверхнево-активної речовини 0,15 г/л і при SO. На малюнку 9 показано порівняння міжфазного натягу C₁₂похідні алкілполіглікозиду проти октилдодеканолу. C₁₂моно[1]бутиловий ефір має найвищий міжфазний натяг і, отже, найнижчу міжфазну активність, тоді як C₁₂ефір моногліцерину знаходиться в основному на рівні C₁₂полібутиловий ефір. C₁₂алкілполіглікозид, включений для порівняння, знаходиться на рівні двох останніх згаданих похідних алкілполіглікозиду. Загалом значення міжфазного натягу щодо октилдодеканолу є відносно високими. Це означає, що для практичного застосування важливо переконатися, що використовувані суміші поверхнево-активних речовин мають синергізм з полярними маслами.

Результат випробування на піну, як на малюнку 10. Поведінку до спінювання різних алкілполіглікозид моногліцеринових ефірів і монокарбонатів вимірювали порівнянням з C₁₂алкілполіглікозид для двох значень жорсткості води за відсутності жирного ґрунту. Вимірювання проводилися відповідно до DIN 53 902. C₁₀і С₁₂алкіл-поліглікозид моногліцеринові ефіри утворюють більший об’єм піни, ніж C₁₂алкілполіглікозид. Стійкість піни значно вища у випадку C₁₂ефір моногліцерину, ніж у випадку C₁₀ похідна при 16°dH. C₁₄алкіл поліглікозид моногліцериновий ефір не порівнюється з C₁₀і С₁₂ похідні за своєю піноутворювальною здатністю та, загалом, показники гірші, ніж C₁₂алкілполіглікозид. Монокарбонати з довжиною алкільного ланцюга n, що дорівнює 8 і 12, відрізняються дуже низькими об’ємами піни, як і слід очікувати від гідрофобних похідних алкілполіглікозиду.