2.2 Жирний спирт та його алкоксилатсульфат
Жирний спирт та його алкоксилатсульфат – це клас поверхнево-активних речовин на основі сульфатних естерів, що отримують реакцією сульфатування гідроксильної групи спирту з триоксидом сірки. Типовими продуктами є сульфат жирного спирту та полікисень жирного спирту, вініловий етерсульфат та поліоксипропіленполіоксиетиленовий етерсульфат жирного спирту тощо.

2.2.1 Сульфат жирного спирту
Сульфат жирного спирту (AS) – це продукт, отриманий з жирного спирту шляхом реакції сульфатування SO3 та нейтралізації. Найчастіше використовуваним жирним спиртом є кокосовий C12-14. Продукт часто називають K12. Основними активними речовинами на ринку є 28%~30% рідких продуктів, а активними речовинами – понад 90% порошкоподібних продуктів. Як аніонна поверхнево-активна речовина з відмінними характеристиками, K12 застосовується в зубній пасті, мийних засобах, гіпсових будівельних матеріалах та біомедицині.

2.2.2 Поліоксіетиленовий ефірсульфат жирного спирту
Сульфат поліоксіетиленового ефіру жирного спирту (AES) – це тип поверхнево-активної речовини, що отримується з поліоксіетиленового ефіру жирного спирту (EO, зазвичай 1-3) шляхом сульфатування та нейтралізації SO3. Наразі продукт на внутрішньому ринку представлений у двох формах: паста з вмістом близько 70% та рідина з вмістом близько 28%.
Порівняно з AS, введення групи EO в молекулу робить AES значно покращеним з точки зору стійкості до жорсткої води та подразнення. AES має хороші дезактивуючі, емульгуючі, змочувальні та піноутворюючі властивості, а також легко біорозкладний. Він широко використовується в побутовому мийному засобі та засобах особистої гігієни. Амонійна сіль AES мало подразнює шкіру та в основному використовується в деяких високоякісних шампунях та гелях для душу.

2.2.3 Жирний спирт поліоксипропілен поліоксиетилен ефірсульфат
Поліоксипропіленполіоксиетиленсульфат жирного спирту, також відомий як поверхнево-активна речовина розширеної кислотної солі, є типом поверхнево-активної речовини, який вивчається за кордоном вже понад десять років. Розширена поверхнево-активна речовина відноситься до типу поверхнево-активної речовини, яка вводить PO або PO-EO групи між гідрофобним хвостовим ланцюгом та гідрофільною головною групою іонної поверхнево-активної речовини. Концепцію «розширеної» запропонував венесуельський доктор Салагер у 1995 році. Вона спрямована на подовження гідрофобного ланцюга поверхнево-активних речовин, тим самим посилюючи взаємодію поверхнево-активних речовин з олією та водою. Цей тип поверхнево-активної речовини має такі характеристики: надзвичайно сильну здатність до розчинності, наднизький міжфазний натяг з різними оліями (<10-2mn>